Останнім часом в нашій країні відбуваються події, які безпосередньо торкаються кожної
людини, кожної родини. Усім хотілось вірити, що після Революції Гідності розпочнеться
люстрація влади, яка врешті решт змінить на краще життя пересічних українців.
Час плине, проте, на превеликий жаль, в українському політикумі жодних
позитивних зрушень не відбувається.
Про які якісні зміни влади можна
говорити, коли у Верховній Раді засідають такі особи як Ковальчук В.А.? До
речі, заступник голови партії «УДАР».
Блискуча трудова та політична кар’єра цього діяча широко висвітлена в низці публікацій у
ЗМІ:
Ми не будемо зосереджуватись на шахрайських схемах, які
«крутив» свого часу пан Ковальчук В.А. Про них вже написано достатньо:
Розповімо лише про невеличкий, але показовий епізод щодо
ставлення Ковальчука В.А. до комунальної та державної власності.
У 2006 -2010 рр. Ковальчук В.А. був депутатом Голосіївської
районної у місті Києві ради та головою
постійної комісії з питань ефективного використання комунальної власності та
оренди.
А з грудня 2007 по грудень 2010 рр. – заступником голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
За дивним збігом обставин саме на цей період припадає інтенсивне
збагачення його родини за рахунок комунальної нерухомості району. Почали масово реєструватися підприємства з основним видом діяльності «Надання
в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»:
Цікаво, що співвласницею всіх цих підприємств була така
собі Куратченко Лідія Василівна. Ця пані є дружиною колишнього першого
віце-прем’єр-міністра України, а нині впливового бізнесмена Куратченка
Володимира Олександровича. А також матір’ю дружини Ковальчука Віталія Анатолійовича, тобто його
тещею.
Саме ці підприємства набули права власності на сотні
квадратних метрів комунальної та державної нежитлової нерухомості в середмісті
Києва після приватизації.
До речі, адреса реєстрації зазначених підприємств є
фіктивною. Справа в тому, що всі мешканці квартир
будинку зареєстровані за адресою: вул. Горького, № 43–45 і мають відповідні свідоцтва
про право власності на квартири саме за адресою: вул. Горького, № 43–45.
Водночас нежитлові приміщення, що належать ТОВ «Нью кепітал лайн» та ТОВ
«Мейсон тревел» розташовані у підвалі та на першому поверсі будинку,
приватизовані за адресою вул. Горького, 45.
В Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права
власності на об’єкти нерухомого майна існують дві інвентаризаційні справи, із
чого випливає, що у місті Києві по вул. Горького начебто існують де-юре два
будинки № 43-45 та № 45. Але в будинку по вул. Горького, 43-45 немає нежитлових
приміщень, а в будинку по вул. Горького,45 немає житлових приміщень.
Водночас у квитанціях на сплату комунальних послуг будинок ідентифікується
за адресою вул. Горького, 43/45.
Таким чином, один й той самий будинок має три юридичні адреси, а саме:
вул. Горького, 43–45
вул. Горького, 43/45
вул. Горького, 45.
Причиною такої ситуації є те, що будинок № 43-45 визнається аварійним і
підлягає знесенню згідно з розпорядженням КМДА від 27.06.2003 № 1159. Коли ж
пан Ковальчук В.А. вирішив провести приватизацію нежитлових приміщень першого
поверху і підвалу, «з’явився» будинок
№ 45 по вул. Горького, який має задовільний стан (розпорядження Голосіївської
РДА від 03.12.2008 №№ 1615, 1616, Акт обстеження технічного стану будинку КП
«Київжитлоспецексплуатація» від 31.10.2008 № 159/17).
Втім приватизацією і здаванням нерухомого майна в оренду
родини Куратченків – Ковальчуків на обмежились.
Восени 2008 року у нежитлових приміщеннях першого поверху запрацювала
потужна будівельна техніка, а оселі мешканців почали вкриватися тріщинами. У
відповідь на численні звернення до Голосіївської РДА у м. Києві та КП ЖЕО-107 чиновники
цинічно заявляли, що жодних ознак проведення ремонтно-будівельних робіт не
спостерігається, а інформація про нового власника нежитлових приміщень є
конфіденційною.
Будинок влітку 2008 року:
Будинок у
теперішній час:
Проведені будівельні роботи
завершились відкриттям бутіку і руйнацією кількох квартир: просіли панелі
перекриття і розчавили міжкімнатні перегородки тощо.
Нижче зображені плани нежитлових приміщень першого поверху
будинку за даними техничних паспортів БТІ 2007 та 2009 років.
На планах БТІ до та після проведення реконструкції видно,
що було демонтовано самонесучу стіну, частково - несучу стіну, облаштовано
окремий вхід і збільшено за висотою усі віконні прорізи. Загалом, всупереч
проекту, було самочинно демонтовано понад 55 куб. м капітальних стін тільки під
однією квартирою.
За рахунок самочинного демонтажу несучих і капітальних
стін площі нерухомого майна тещі Ковальчука В.А. збільшилась на 15,25 м2.
Але й на цьому родина чільного УДАРівця на зупинилась, самочинно прихопивши 20
м2 прибудинкової території в 2011 році.
Лише у січні 2013 року
після численних скарг мешканців будинку прокуратура Голосіївського району м.
Києва внесла до Єдиного
реєстру досудових розслідувань три кримінальні провадження за фактами порушення
вимог містобудівного законодавства керівництвом Голосіївської РДА в м. Києві,
членами державної приймальної комісії, проектувальниками та директором ТОВ «Нью
Кепітал Лайн».
Втім розслідування
не просувалось ні на крок: навіть не було опитано головних свідків по справах.
Всі клопотання щодо активізації розслідування відверто ігнорувалися.
Чиновники-фігуранти на допити не з’являлись, не надавали необхідних документів
тощо. Крім того, деякі важливі документи просто зникали зі справ.
Аж раптом 24.06.2014
р. слідчий Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві Байрамов Р.О. виносить постанову про закриття усіх кримінальних проваджень на підставі
того, що «розслідуванням встановлено, що в діях невстановлених слідством осіб
відсутній склад злочину».
З’ясувалось, що причиною такого «повороту» є прихід в прокуратуру Голосіївського
району такого собі пана Морозюка С.В. До речі, також УДАРівця. Про діяльність
цього діяча давно ходять легенди:
На сьогодні усі кримінальні
справи знову відкриті, але слідство відверто блокується. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної
експертизи, стан декількох квартир будинку визнано незадовільним і непридатним
для проживання. Окремі елементи конструкцій стін на рівні другого поверху
перебувають у непридатному для нормальної експлуатації стані та вимагають негайного
ремонту та підсилення. Руйнівні процеси тривають й досі – збільшуються старі
тріщини і з’являються нові. Деякі мешканці понад п’ять років не живуть у своїх
оселях, щоб не бути похованими під уламками капітальних стін, які не мають під
собою опори, оскільки самочинно демонтовані власником нежитлових приміщень
першого поверху – ТОВ «Нью Кепітал Лайн».
Тим часом родина
Куратченків – Ковальчуків опікується передвиборчою кампанією. Зокрема,
всіляко «замітають сліди» своєї діяльності, замінюючи тещу Ковальчука В.А.
серед засновників підприємств на невідомих широкому загалу осіб.
Практично немає сумнівів, що зазначені особи увійдуть до
складу Верховної Ради нового скликання. Тож чи можна очікувати якісно нових
зрушень в житті нашого суспільства, якщо законотворчою діяльністю займатимуться
ось такі ковальчуки та морозюки? Чи зможуть вони поставити інтереси держави
вище власних бізнесових? На жаль, питання риторичні…
